Розбираємося в деталях
Скільки зберігається кредитна історія і коли зникає прострочення
Бюро зберігає кредитну історію 10 років з моменту припинення кредитного правочину. Пояснюємо, як рахувати строк і чим відрізняється Кредитний реєстр НБУ.

Скільки зберігається кредитна історія, визначає закон: бюро зберігає інформацію протягом десяти років з моменту припинення кредитного правочину. Відлік не прив’язаний ні до дати видачі кредиту, ні до останнього прострочення. Тому запис про давню затримку платежу не зникає в день, коли ви погасили борг, і за загальним правилом залишається в історії, доки не спливе цей строк.
Строк зберігання кредитної історії за законом
Норма міститься в частині третій статті 10 Закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій»: бюро зберігає інформацію протягом десятирічного терміну з моменту припинення кредитного правочину. Окремий строк закон встановлює для реєстру запитів — його зберігають три роки.
Щоб правильно застосувати цю норму, варто пам’ятати, що саме вважається кредитною історією. За законом це інформація, яка ідентифікує особу, відомості про виконання нею зобов’язань за кредитними правочинами та інша відкрита інформація. Затримки платежів — частина відомостей про виконання зобов’язань, тому на них поширюється загальний строк зберігання.
Від якого моменту рахують десять років
Точкою відліку є припинення кредитного правочину. Звідси кілька практичних висновків:
- поки договір діє, десятирічний строк щодо нього ще не почався;
- дата видачі кредиту для відліку значення не має;
- дата виникнення чи погашення окремого прострочення сама по собі теж не запускає відлік;
- для кожного договору строк рахують окремо, від дати його припинення.
Дату, коли договір припинився, краще підтвердити документами від кредитора, а не рахувати з пам’яті. Від неї і відраховуйте десять років. Поки споживчий кредит ще діє, кредитодавець на вашу вимогу, але не частіше ніж раз на місяць, безоплатно повідомляє поточний розмір заборгованості та відомості про сплачені й майбутні платежі. Такі дані зручно зберігати разом із квитанціями: вони знадобляться, якщо в історії виявиться розбіжність.
| Умовний договір | Укладено | Прострочення | Правочин припинився | Інформацію зберігають орієнтовно до |
|---|---|---|---|---|
| Договір 1 | лютий 2019 | було у 2019 році | травень 2020 | травня 2030 |
| Договір 2 | вересень 2021 | не було | березень 2022 | березня 2032 |
| Договір 3 | січень 2024 | було у 2025 році | ще діє | відлік не почався |
Умовний приклад. У таблиці три вигадані договори однієї людини. Прострочення за першим договором сталося у 2019 році, але строк рахують від травня 2020-го, коли правочин припинився: травень 2020 плюс десять років — травень 2030. За другим договором прострочень не було, але відомості про нього так само зберігаються десять років від припинення, тобто орієнтовно до березня 2032-го: строк однаковий і для проблемних, і для сумлінно виконаних договорів. За третім договором прострочення вже є, проте поки договір діє, десятирічний строк не розпочався. Точну дату спливу строку в конкретному випадку варто уточнювати з урахуванням дня припинення договору.
Чому погашення боргу не видаляє запис одразу
Кредитна історія фіксує, як людина виконувала зобов’язання, а не лише поточний залишок боргу. Погашення змінює відомості за договором, але не скасовує того, що платіж колись був прострочений. Закон пов’язує строк зберігання з припиненням правочину, а не зі сплатою прострочення.
Водночас погашення має відобразитися в історії. За споживчими кредитами кредитор передає до бюро дані не пізніше двох робочих днів після укладення договору або зміни відомостей. Тому після розрахунку з кредитором варто згодом перевірити, чи оновлено інформацію.
Кредитну історію враховують і під час нових заявок: закон зобов’язує кредитодавця перед укладенням договору про споживчий кредит оцінити кредитоспроможність, зокрема з урахуванням того, як людина виконувала зобов’язання перед іншими кредитодавцями.
Кредитний реєстр НБУ: інші правила зберігання
Десятирічний строк стосується бюро кредитних історій. У Кредитному реєстрі Національного банку правило інше: інформація там зберігається безстроково. Проте після отримання інформації про погашення кредиту чи припинення зобов’язання дані про цю кредитну операцію кредитодавцям уже не надаються.
Ще одна відмінність — поріг. До Кредитного реєстру кредитодавці подають інформацію про кредитні операції боржника, якщо загальна сума його зобов’язань становить 50 тисяч гривень і більше, і далі подають її до повного погашення. Натомість відомості про всі споживчі кредити кредитодавець зобов’язаний передавати щонайменше до одного бюро кредитних історій, тож обсяг даних у цих двох системах може відрізнятися.
Отже, не переносьте строки однієї системи на іншу. Як працює реєстр і як переглянути в ньому свої дані через BankID НБУ, пояснено в матеріалі про Кредитний реєстр НБУ.
Хибні уявлення про строк зберігання кредитної історії
- «Історія очищується через десять років після прострочення». Закон рахує строк не від прострочення, а від припинення кредитного правочину. Якщо договір після затримки платежу діяв ще кілька років, запис зберігатиметься довше.
- «Погасив борг — запис про прострочення зник». Погашення оновлює відомості за договором, але інформація залишається в бюро протягом строку зберігання.
- «Бюро видалить негативні дані, якщо попросити». Закон передбачає оскарження недостовірної інформації, а не видалення будь-яких неприємних для вас записів на вимогу. Кредитний бал у такому порядку оскаржити взагалі не можна.
- «У Кредитному реєстрі НБУ дані теж зникають через десять років». Там інформація зберігається безстроково, хоча після погашення кредитодавцям її вже не надають.
- «Реєстр запитів зберігається стільки ж, скільки звіт». Для реєстру запитів закон встановлює окремий строк — три роки.
Коли запис можна вилучити раніше і що перевірити самостійно
Якщо прострочення справді було, підстав оскаржувати цей запис як недостовірний немає. Процедура оскарження призначена для неправильної інформації: якщо бюро звернулося до кредитора щодо спірних даних, а той не відповів у п’ятнадцятиденний термін, бюро вилучає заперечувану інформацію. Якщо кредит на вас оформили шахраї, Національний банк радить після врегулювання ситуації вимагати від бюро видалити цей запис.
Короткий план перевірки:
- Отримайте свою кредитну історію: безоплатно це можна зробити раз на календарний рік і після відмови в кредиті. Порядок описано в статті про те, як отримати звіт у бюро кредитних історій.
- Знайдіть закриті договори і перевірте, чи відображено їх погашення.
- Для кожного закритого договору запишіть дату припинення і додайте десять років.
- Якщо погашення не відображено, зверніться спершу до кредитора з підтвердженням оплати.
- Якщо дані залишаються неправильними, подайте до бюро письмову заяву.
Матеріал має довідковий характер і не є юридичною консультацією. Дати в прикладі умовні; щоб визначити строк зберігання за вашим договором, звіряйтеся з документами кредитора, а в спірних випадках зверніться до юриста.
Джерела
- Закон «Про організацію формування та обігу кредитних історій», ст. 3, 9, 10, 11, 13
- Закон «Про споживче кредитування», ст. 10, 11, 14 (оцінка кредитоспроможності, інформація про борг, передача даних до бюро)
- Закон «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ст. 27 (Кредитний реєстр)
- Положення про Кредитний реєстр НБУ, п. 6 (поріг подання інформації)
- Гаразд (НБУ): що робити, якщо шахрай оформив мікрокредит на ваше ім’я
Норми перевірено станом на 16.09.2026.



